доволікати

доволікати: -а́ю, -а́єш, недок., доволокти́, -очу́, -оче́ш; мин. ч. доволі́к, доволокла́, доволокло́ і доволочи́ти, -очу́, -о́чиш, док., перех.

Волочучи, доставляти кого-, що-небудь до якогось місця. || розм. З великими труднощами вести кого-небудь або нести що-небудь.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

доволікати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
доволокти — див. доволікати … Український тлумачний словник
доволочити — I див. доволікати. II див. доволочувати … Український тлумачний словник
доправляти — доправити (до місця призначення), доставляти, доставити, допроваджувати, допровадити, спроваджувати, спровадити, приставляти, приставити, поставляти, поставити, припроваджувати, припровадити, правити, приправляти, приправити, достачати,… … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике